Навiгацiя

Церковний календар

Новини / БЛАГОВІЩЕННЯ ТА ЯСЛА РІЗДВА. ПИТАННЯ БОГА ТА ЗГОДА ЛЮДИНИ / БЛАГОВІЩЕННЯ ТА ЯСЛА РІЗДВА. ПИТАННЯ БОГА ТА ЗГОДА ЛЮДИНИ

БЛАГОВІЩЕННЯ ТА ЯСЛА РІЗДВА. ПИТАННЯ БОГА ТА ЗГОДА ЛЮДИНИ

13.05.2022

П'ятнадцять слів Діви Марії змінили історію людства. Вона поставила одне запитання і дала одну відповідь. У світ утілився Спаситель. Так розпочалася нова історія, ера Нового Завіту.

Соломон у день освячення першого на землі храму істинному Богові говорив: «Чи житиму на землі? Небо і небо небес не вміщають Тебе» (3Цар. 8:27). І ось цього дня Бог прийшов на землю жити з нами.

Премудрий говорив у Старому Завіті, що світ зганьбився і «немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9). І ось приголомшлива новина! Творець історії входить в історію і вона отримує зовсім нову якість: матерія обожнюється, час овічнюється, тлінне стає нетлінним.

З цього свята одержала назву проповідь Христа та проповідь апостолів – добра звістка. Цю звістку приніс Архангел бідній Діві з роду Давида до малого міста Назарета. Таємним залишилося для світу благовістя. Євангеліє вказує, що тільки одна Діва та її тітка Єлизавета знали про це. Навіть Йосип не знав, Захарія може й знав, але не міг нікому розповісти, бо онімів після видіння Ангела. Йосип у тому, що Марія у становищі, побачив за природними ознаками і хотів відпустити її. Смиренність Богородиці та її розсудливість вражає. Вона мовчить, за неї каже Бог, Якому вона служить Чудом Боговтілення. У сні про таємницю втілення пізнає Йосип від небесного вісника: «Йосипе, сину Давидів! не бійся прийняти Марію, жінку твою, бо те, що народиться в ній, є від Духа Святого» (Мф. 1:20). Велика подія відбувається у великій таємниці

Сщмч. Фаддей (Успенський) ставить резонне питання – чому ж подія, що мала найбільше значення для світу, не відкривається світові? Новомученик відповідає: «Тому, що люди з самого початку стали чинити опір раді Божій про спасіння людей. Люди, що були створені за образом Божим, не тим шляхом хотіли досягти подоби Божої, який визначив Бог, але, всупереч Його заповіді, Бог залишив їх «ходити шляхами своїми» (Діян. 14:16), щоб самі вони пізнали, які ці шляхи неживі. Спокушені прагненням знання і «надміючись тілесним своїм розумом», мудруючим «по стихіям світу» (Кол. 2:18–20), вони стали нездатними до розуміння передвічної поради Божої про спасіння людей. Зручніше могла зрозуміти його смиренна Діва з Ізраїлевого народу. Займаючись постійно читанням пророків, Вона все більше і більше заглиблювалася в розуміння цієї ради. І в неї були природні подиви. «Як буде це?», тобто народження без чоловіка, питає Ангела. Але вона не давала природним подивам підноситися над простою вірою в слово Писання, що відкривається Богом. Почувши запевнення від Ангела: «Дух Святий знайде на Тебе, і сила Вишнього осяє Тебе», Вона не випробує більше, але смиренно підкоряється: «Ось, раба Господня: нехай буде Мені за словом Твоїм» (Лк.1: 34–35, 38 ).

Щоб більш-менш ясно описати в словах те, що сталося в момент Благовіщення, людський розум століттями вникав у євангеліє. Сім світових соборів говорили саме про це. Розмова, що відбулася в Назареті, між смиренною Дівою і Архангелом Гавриїлом оголила смирення Бога, Який чекає на згоду людини. Порятунок не міг статися без доброї волі людини.

Богородиця могла вмістити не тільки новину про спасіння, а й Самого Бога в утробі. Небо схилилося до землі, і земля стала вічною. Священномученик Онуфрій (Гагалюк) у листі про велич Божої Матері писав: «Що ж славного для людей зробила Пресвята Діва Марія? Вона породила нам Спасителя і Бога, чому називається Богородицею. У чому ж її тут заслуга? У її незвичайній чистоті: душевній та тілесній. Серед роду людського потрібно було знайти таку діву, яка могла б народити Спасителя Бога. І такою Пречистою Дівою була Пренепорочна Марія… Божа Матір, чиста Діва, передочищена Духом Святим, що зачала Христа Бога – непорочно. Ось велич Пресвятої Марії: Вона виправдала надії Божі на людей».
Свято Благовіщення це диво – Бог схилився до людини, прихилив небеса та зійшов у лоно Діви. Ось служба Бога та служба людини. Бог упокорюється, бо знайшов смиренну. Сщсп. Лука Кримський у дні після цього свята в далекі 50-ті говорив: «Нещодавно, в день Благовіщення Пресвятої Богородиці, чули ви від нас, що після нашестя на неї Пресвятого Духа палала Пресвята Діва Марія Божественним вогнем і не згорала, подібно до неопалимої купини, яку бачив великий Мойсей у пустині. Це був найбільший приклад сприйняття людиною Святого Духа. І освятив Святий Дух Її людське єство понад Ангелів та Архангелів, Серафимів та Херувимів. Ніхто з інших людей ніколи не був у такому близькому спілкуванні з Духом Божим, як Пресвята Діва Марія».

Так, Вона благодатна, благословенна. Діва Марія – Вона смиренна та чиста. Бог шукав усіх цих якостей у Неї і продовжує шукати у нас. День Благовіщення – це день безперечної віри, безперечної покірності Богу, нагадування нам про важливість смирення. Щоб Бог спочив у серці, воно має бути смиренним.

Сщмч. Фаддей каже, що як Діва вірила Слову Божому не сумніваючись, так покликані і ми знати, що все, що сказав Бог, справдиться: «І в нас, браття, виникає чимало природних подивів щодо предметів віри. Посилюючи більше, ніж треба, ці подиви охолоджують у нас віру в Боговідверте слово Писання, а віддаляючи від нього, видаляють і від істинного життя... Якщо ж не дамо подібним подивам перемогти віру в слово Святого Письма, то істина все більше і більше, хоча частково, буде відкриватися: Бог, основа всього буття, Якого даремно шукав язичницький світ та його філософи, буде не тільки відкриватися нашому пізнанню, але ми Їм житимемо і у власній нашій душі відчуватимемо близькість Його до нас».

Нам незбагненне смирення Боже в момент Боговтілення, як незбагненний вертеп і ясла в момент Різдва. Той самий святитель Лука говорить у день Різдва Христового: «У пророка Ісаї, у Псалмоспівця Давида, у книгах Царств читаємо, що Бог сидить на херувимах, як на Своїм престолі, а нині бачимо Предвічного Сина Божого, хто спочиває на руках (а в Благовіщенні – в лоні - прим.) Нам незбагненна таке безмірне смирення і зневага до будь-якої мирської слави… Але згадаймо слова Божі, сповіщені через пророка Ісаю: «Мої думки – не ваші думки, ні ваші шляхи – шляхи Мої, говорить Господь. Але як небо вище за землю, так дороги Мої вищі за дороги ваші, і думки Мої вищі за думки ваші» (Іс.55:8-9).

Все це смирення Бога заради нас людей. Він приходить поламати силу сатани в нас. Показати, що можна жити інакше, думати інакше, чинити інакше. Не служити більше гріху, не бути на посилках у лукавого, бути у світлі Божому, у смиренні у правді. Жити з Богом, у Його благодаті та силі. Жити в Церкві, де Христос Глава і всі члени перебувають у любові, в істині, у смиренні.

Ієрей Андрій Гавриленко

 

Додати коментар
Подiлитися: