Навiгацiя

Церковний календар

Новини / Молебень на благословення працівників Вишгородського «Водоканалу» / Молебень на благословення працівників Вишгородського «Водоканалу»

Молебень на благословення працівників Вишгородського «Водоканалу»

21.04.2017

21 квітня в 11.15 в храмі свв. страстотерпців Бориса і Гліба  був відслужений молебень на благословення працівників Вишгородського «Водоканалу», який очолює директор Чабан Георгій Васильович. Цей день відзначається «Водоканалом» як день працівників даної установи. «Нам дуже приємно молитися за людейЄ які працюють на чисту воду», - такі були перші слова після молебну настоятеля храму прот. Димитрія.

Вишгородський «Водоканал» розпочав свою роботу в 1967 році. І не випадково, що молебень було звершено саме в свято на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», бо хто в молитвізвертається до Неї, той дійсно отримує Живу Воду.

З історії ікони Божої Матері «Живоносне Джерело»

Божа Мати є Джерелом Життя, бо від Неї народився Христос — Дорога, Істина й саме Життя. Тому нікого, напевно, не дивує, що в багатьох містах і селах України підносяться біля криниць і струмків храми Живоносного Джерела, присвячені нашій Заступниці. Здається, такий звичай існував завжди. Проте все має свій початок.

Ця історія сталася з візантійським воєводою Левом багато-багато сторіч тому — 450 року. У п’ятницю Світлої Седмиці воєвода вирішив прогулятися в гаю, що ріс неподалік від Константинополя. На дорозі він зустрів сліпого. Бідолаха довго блукав, тому зовсім знесилився та помирав від спраги. Лев пожалів нещасного. І хоча сам він був людиною заможною та сановитою, не погордував бідним калікою, а взявся йому допомогти. Він посадив сліпого під деревом, а сам пішов шукати для нього води. Довго блукав воєвода околицями, а джерела так і не знайшов. Він уже й не сподівався на це. Аж раптом почув жіночий голос: «Не втрачай надії, імператоре Леве, прямуй у гущавину. Там ти знайдеш джерело. Набери з нього води та напій спраглого, а потім нею змасти його очі. Тоді зрозумієш, ХТО тут до тебе промовляє». Лев здивувався, що його назвали імператором, але пішов туди, куди звелів йому голос. Він справді знайшов у гущавині джерело, в якому плавало сім золотих рибок. Воєвода набрав із нього води й приніс сліпому. Не встиг він помастити йому очі, як той прозрів. Тоді побожний сановник зрозумів, що до нього промовляла Сама Цариця Небесна. Звістка про чудесне уздоровлення сліпого облетіла столицю та її околиці, й багато людей, особливо хворих, стали приходити до джерела. Від його води часто відбувалися зцілення. Тому джерело почали називати «Живоносним».

Образ Божої Матері «Живоносне Джерело» — один із найулюбленіших у християнського люду. Глибоко шанував його преподобний Серафим Саровський і закликав вірних приходити й молитися перед цією іконою. Ті, хто з вірою молиться біля ікони Богородиці в храмах Живоносного Джерела, зціляються від недуг. Однак, не лише там, а й у кожному храмі Пресвята Діва дарує втіху та зцілення всім, хто звертається до Неї з молитвами. Адже благодать і сила Божа не обмежуються одним місцем. Всюди, де тверда непохитна віра й палка щира любов до Божої Матері, виливається на людей невичерпне джерело Її милості.

Святкування - у п’ятницю Світлої Седмиці.

 

Додати коментар
Подiлитися: